Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Эээ, братишки и сестрички, сегодня я решил вам рассказать свою историю, которая началась с закладок и закончилась увольнением с тупой работы. Поверьте, мне тогда торкнуло так, что я даже не ожидал!
Итак, все началось с того, что я решил прикопать медленного и покурить ганджубас. Ведь жизнь просто невыносимая, а наркотики - это как пасхалка, которая спрятана где-то рядом, только нужно ее найти и раскрыть.
Я знал, что в моем городе есть место, где можно купить закладки. Так что я начал крысить у своих, чтобы набрать необходимую сумму. Продал все, что можно было: от собственных джинсов до родительской микроволновки.
Когда деньги были собраны, я отправился на поиски своей счастливой доли. Не знаю, как остальные, но я всегда знал, к кому обратиться. И так я попал в место, где обрести тягу к жизни было на порядок проще, чем в мрачном офисе на работе.
Встретил я там своего наркотического дилера, который предложил мне желанное. Это был метадон - моя новая любовь, которая обещала мне легкий путь к эйфории и безумству.
Я купил эту штуку, и не мог поверить, что у меня теперь есть собственный источник счастья. После первого торча крышу снесло, словно я провел тысячу лет в другом измерении.
Но, конечно, все хорошее кончается быстро, и мои закладки начали исчезать с каждым днем. Понимаете, метадон - это не то, что можно долго тянуть. Он просто сжигает тебя изнутри, оставляя пустоту и жажду еще больше.
И вот, когда мои закладки почти иссякли, я осознал, что я запутался в своем наркотическом пути и пора разрулить эту ситуацию. Но как?
Я сел на диван и задумался. И тут в голову пришла идея - уволиться с тупой работы! Ведь зачем мне эта грязная рутина, когда я могу прожить свою жизнь в дурманском опьянении?
Решение было принято, и я начал действовать. У меня был план: притвориться ненормальным на работе, чтобы меня уволили. Так что я сыграл роль своей жизни - медленного и ленивого работника. Мои коллеги были в шоке, и начальство уже не терпело моей бездельнической натуры.
Наконец, моя игра сработала, и меня уволили. Я чувствовал себя свободным, словно освободился от оков тупой работы и рядового быта.
Теперь я мог полностью посвятить себя наркотическому рэпу и дальнейшему поиску закладок. Ведь жизнь - это нескучная игра, где каждый день можно найти что-то новое и удивительное.
Так что я продолжаю свой путь, покоряя новые высоты наркотической экстази. Моя жизнь стала яркой и полной приключений, и я никогда не жалею о своем выборе.
Так что, друзья, не бойтесь идти против общественных стереотипов и создавать свои собственные правила. Жизнь слишком коротка, чтобы проводить ее в скучной рутине и тоске.
И помните, всегда ищите свою пасхалку и не бойтесь пробовать новое. Ведь именно в этом и заключается наше истинное счастье.